Розвиток – це процес формування, дозрівання і зміни внутрішніх та зовнішніх якостей людини.
Розвиток включає в себе декілька аспектів, а саме: біологічний, психічний, соціальний і духовний.
Поєднання цих аспектів дозволяє осягнути повноту людського розвитку та формування гармонійної особистості. Дозволяє знайти сенс людського існування та розкриття своєї екзистенції (від лат. exsistentia — існування, людина як унікальна духовна істота, що здатна до вибору. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору).
Біологічний розвиток виявляється в дозріванні анатомо-фізіологічних структур, у зміні функцій різних систем і органів людини.
Психічний розвиток виражається в ускладненні психічних процесів і здібностей -–почуттів, відчуттів, сприймання, мислення, пам'яті, уяви, в ускладненні таких психічних утворень, як здібності та мотиви діяльності, потреби й інтереси, ціннісні орієнтації.
Соціальний розвиток – це поступове входження людини в різні види відносин – економічні, правові, суспільні, виробничі. Людина стає членом суспільства, засвоюючи всі ці види відносин і за допомогою їх – свої функції.
Духовний розвиток виявляється в осмисленні людиною життєвого призначення.
Також для полегшення розуміння розвитку людини будемо використовувати такі поняття як: вік та вікова періодизація.
Вік – це категорія, що слугує для позначення характеристик індивідуального розвитку.
Виокремлюємо вік: хронологічний, біологічний, психологічний, соціальний, духовний.
Індивідуальні відмінності біологічного, психологічного, соціального та духовного розвитку від середніх показників стали підставою для введення понять: «біологічний вік», «психологічний вік», «соціальний вік», «духовний вік».
Хронологічний вік виражається кількістю календарних років, місяців і днів від моменту зачаття, народження та до смерті.
Біологічний вік визначається станом обміну речовин і функцій організму порівняно із середньостатистичними показниками.
Психологічний вік встановлюють співвіднесенням рівня психічного (інтелектуального й емоційного) розвитку індивіда з відповідним нормативним рівнем.
Соціальний вік вимірюється за допомогою співвіднесення рівня соціального розвитку людини (наприклад, володіння певним набором соціальних ролей) з тим, що статистично нормально для її однолітків.
Духовний вік вимірюється за допомогою співвідношенням рівня духовного розвитку, володіння певними навичками духовного життя (аскеза) і зрілості внутрішнього “голосу” сумління.
Вікова періодизація – це спроба виокремити загальні закономірності, яким підпорядковується життєвий цикл людини.
Поділ життєвого шляху на періоди дає змогу краще зрозуміти закономірності розвитку і специфіку окремих вікових етапів.
Внутрішньоутробний/розвиток у лоні (з 0 до народження)
Зародковий період внутрішньоутробного розвитку дитини
Плодовий період внутрішньоутробного розвитку дитини
Період новонародженості (з 1-го по 10-й день після народження);
Період немовляти (з 11-го дня до року);
Період раннього дитинство (з 1-го року до 3-х років);
Перший період дитинства (від 3-х до 8-ми років);
Другий період дитинства (у хлопчиків з 8 до 12 років, у дівчаток – з 8 до 11 років);
Ранній юнацький вік:
у хлопчиків з 13 до 16 років
дівчаток – з 12 до 15 років
Юнацький вік:
Дівчинка стає дівчиною (від 16 до 20 років);
Хлопець стає парубком ( від 17 до 21 року).
Зрілий вік:
чоловік →батько→дідусь
жінка→мати→бабуся
Старість ділиться на декілька коротших періодів життя людини:
Похилий (літній) вік — 61-71 для чоловіків, 56-74 для жінок.
Старечий вік — 71-90 для чоловіків, 74-90 для жінок.
Вік довгожительства — понад 90 років. Загасання функцій організму. Закінчується смертю.